Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

За часів ЗУНР урядовець мав бездоганно володіти українською мовою

Із проголошенням Західноукраїнської Народної Республіки на територія сучасної Жидачівщини відбувались події, що допомагали утверджувати новоутворену Українську державу. У день, що отримав назву Листопадового зриву, не лише у Львові війська УГА зайняли найважливіші адміністративні центри. Перебрання українцями влади відбувалося й на теренах Жидачівщини.

Відомо, що в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року загін із повстанців з с. Тейсарова, Пчан, Іванівців та Турад у Жидачеві роззброїв повітову жандармерію.

Вранці 1 листопада на площі міста відбулося віче, звучав Гімн «Ще не вмерла Україна». Жидачівці вітали перший день своєї державності.

Тим часом у Львові, 9 листопада 1918 року представники українських партій сформували уряд. Його очолив Кость Левицький. Президентом Української Національної Ради переобрано Євгена Петрушевича.

«Створено нову жандармерію – цивільну, військову й транспортну, нові органи правосуддя. Упорядковано державну службу. Державні урядовці поділились на керівних та виконавців. Першими могли стати лише дипломовані правники до 40 років, які бездоганно володіли українською мовою і склали три державні іспити. Від канцелярських (виконавців) урядників вимагалося знання української, польської та німецької мов, досконале володіння діловодством. На службу не приймали боржників, злочинців чи ув’язнених. Хабарництво каралось великим штрафом або арештом.

Українська влада також прагнула реформувати освітню систему. Публічні школи оголошено державними, а вчителів – державними службовцями. Українська мова стала основною в усіх державних школах, у той же час за національними меншинами – поляками та євреями визнавали «право на школу в рідній мові», - пише Микола Литвин у публікації «Уроки першолистопадового чину 1918 року».

Перебравши в свої руки основні державні установи, українці розпочали формування системи виконавчої влади на національній основі. Очолили повітові комісаріати відомі в Галичині громадсько-політичні діячі, подекуди священики.

Окрім організації місцевої виконавчої влади ЗУНР, на рівні політичних повітів на її території були створені комісаріати та інші державні установи судових округів (повітів). Посилаючись на повноваження від львівської делегації УНРади, самостійно відділився від політичного повіту Бібрка судовий округ Ходорів.

Так, до прикладу, цивільне керівництво у політичних повітах та судових округах ЗУНР (листопад 1918 р. – червень 1919 р.) у Жидачеві очолив комісар Іван Білинський, який до того був директором школи в Пчанах. З 8 листопада 1918 р. владу перебрав д-р Михайло Качмарський, комісар староства.

Військовим комендантом став Іван Голембійовський.

Повіт Бібрка - повітовий комісар Костянтин Дуб, начальник суду.

Міський комісар: Роман Кулинич, директор торговельної спілки.

Судовий округ Ходорів. Комісар округу - о. Іван Винницький, ходорівський декан, парох у Залісках (УНДП); д-р Осип Когут, адвокат (УРП).

Делегат до УНРади від повіту - Дмитро Дикий, селянин із Бертишева (УНДП).

У м. Ходорові були розміщені Начальна команда Української Галицької Армії та урядові установи ЗУНР. 22 лютого 1919 року саме тут вирішувалась подальша доля Західноукраїнської Народної Республіки. В м. Ходорові відбувалися Міжнародні переговори за участю керівництва ЗУНР з представниками країн військового союзу Антанти.

Серед членів вже еміграційного уряду ЗУНР у Відні в 1920-23 роках був і наших краянин, уродженець с. Городища Григорій Йосипович Микитей (1888–1945). До того — член керівництва львівської «Просвіти», редактор газети «Стрілець». У 1919-20 роках — посол УНР в Югославії.

Оксана ФРАНКІВ.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"