Передплата друкованого видання на 2020 рік
Індекс видання: 30496
Часопис "НОВИЙ ЧАС"
Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання
Мінімальний строк передплати: 1 міс.
ПередплатитиЧасопис "НОВИЙ ЧАС"
Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання
Мінімальний строк передплати: 1 міс.
ПередплатитиБез сумніву, найпопулярнішою повстанською піснею була і залишається «Лента за лентою». З нею на устах йшли до бою відділи УПА, її співали у часи національного відродження кінця 1980-початку 1990-х років та Помаранчевої революції, її люблять і радо виконують зараз.
Автор слів – Микола Сорокаліта («Лютий»), родом зі с. Вибранівки Жидачівського району Львівської області, дожив до Незалежності України і помер 30 вересня 1995 р. у райцентрі Миколаїв на Львівщині. З його розповіді відома історія виникнення пісні, зокрема й про те, що мелодію до тексту підібрав кущовий провідник Василь Заставний («Шершень»). Щоправда, на цьому загальновідома інформація про автора музики «Лента за лентою» і закінчується. А, наприклад, у книзі пам’яті Жидачівського району інформація про В. Заставного не тільки скупа, але переважно й помилкова (неправильно подані рік і місце народження, функції у підпіллі ОУН, не згадано псевдонім та причетність до легендарної пісні).
Василь Миколайович Заставний народився 1907 р. у с. Чижичах (тепер Жидачівський район Львівської області). До Організації Українських Націоналістів вступив у 1930-х роках. З приходом радянської влади у 1944 р. став кущовим провідником ОУН, керуючи підпільною роботою на території кількох сіл у західній частині тодішнього Новострілищанського району. Саме тоді підлеглий йому самооборонний кущовий відділ та боївка служби безпеки, якою командував М. Сорокаліта, провели бій з енкаведистами, який надихнув до написання пісні. На постою в лісі біля с. Дев’ятник (Жидачівський р-н) М. Сорокаліта написав текст, до якого В. Заставний підібрав мелодію.
Через Новострілищанський район переходило багато зв’язківців підпілля, а неподалік базувався крайовий провід ОУН, а тому пісня дуже швидко стала популярною. Одним із перших випадків її виконання зафіксовано 28 квітня 1945 р. в бою біля с. Радванці Радехівського району Львівської області, коли кулеметник Антін Шарко-«Гірка» та його амуніційний Володимир Башко-«Цимбрина» під час ворожих атак почали співати. Слова підхопили інші повстанці й відбили ворога, а відтак успішно прорвалися з оточення. Згодом «Гірка» за героїчну поставу в цьому бою, зокрема і за підняття бойового духу піснею «Лента за лентою», а також за інші вчинки був нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги 2 кл. (про це докладніше: Літопис УПА. Нова серія. – Т. 12. – С. 267, 319-313, 340-344, 355-360, 398; Т. 13. – С. 627).
Слова і музика пісні були дещо змінені в процесі її побутування. Оригінальний їх варіант до нашого часу не зберігся. У записнику невідомого повстанця з Городоччини у грудні 1945 р. зафіксовано такий текст:
Вже вечір вечоріє, в повстанців серце б’є,
Набоїв до ленти успішно подає.
Приспів:
О лента за лентою набої подавай.
Український повстане, в бою не відступай. (2)
В марші цілу нічку на ранній зорі
Начались кріваві завзяті бої.
Приспів.
А ворог атакує і б’ється що сил,
Юнак-кулеметчик успішно косить.
Приспів.
Як сонце сходило, завзятий юнак
Упав він ранений, упав він навзнак.
Приспів.
До нього санітарка і поміч дає,
В обличчя ся вдивляє, його пізнає.
Приспів.
А ворог атакує, пекольний момент,
Вже грає наново затихлий кулемет.
Приспів.
Він зір свій звертає, пече в грудях рана,
А біля кулемета дівчина кохана.
Приспів.
Вперід йдуть повстанці, ранений юнак
Лежить непритомний, лежить він навзнак.
Приспів.
Лише санітарка, схилившись без втоми,
Пестить і цілує обличчя знайоме.
Приспів.
Вперід йдуть повстанці, як сонце сходило,
Повстанські прапори поле бою вкрили.
Приспів.
У 1946 р. В. Заставний-«Шершень» коротко працював на посту районного референта Служби безпеки, а відтак був переведений на пост організаційного референта районного проводу ОУН Новострілищанщини. При цьому також виконував обов’язки референта пропаганди. Відзначався працьовитістю і активністю в праці, отримав військовий ступінь старшого вістуна УПА. З того часу залишився його опис: “Середнього зросту, міцної статури, волосся чорне, обличчя видовжене, овальне”.
Крім цього, «Шершень» виконував обов’язки кур’єра на лінії зв’язку крайового проводу ОУН Львівського краю. Власне, під час повернення з Рогатинщини крайового референта СБ Євгена Пришляка-«Яреми» він з двома охоронцями та зв’язковим потрапив на засідку в лісі біля хутора Генрихівка с. Старі Стрілища (Жидачівський р-н). Це сталося 8 травня близько 24 год. Повстанцям вдалося неушкодженими відступити, проте зв’язковий, який йшов дещо попереду, був поранений і потрапив до рук МГБ. Йому надали медичну допомогу, після чого вдалося отримати інформацію, що група прямувала до наступного пункту зв’язку біля с. Кологори (Жидачівський р-н), де 10 травня о 1 год. ночі призначено зустріч.
Оперативники негайно влаштували там засідку. В неї потрапив близько 3 год. В. Заставний-«Шершень». При спробі затримання живим він відкрив сильний вогонь з автомата і в перестрілці загинув. У вбитого вилучено автомат і пістолет “Маузер”.
Посмертно керівництво Рогатинської округи ОУН представило В. Заставного до нагородження Бронзовим Хрестом Заслуги УПА. Цю нагороду йому надано наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/50 від 30.07.1950 р. за підписом головного командира Василя Кука-«Коваля».
Якщо комусь відомі подробиці життя та діяльності Василя Заставного, його бойових побратимів, діяльності ОУН і УПА на Львівщині, просимо писати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або на адресу редакції.
Володимир Мороз.
81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1
Тел./факс: 032-393-14-01,
Відділ реклами: 093-240-40-56
E-mail: info@newtime.lviv.ua
Головний редактор: Андрій Данилець
Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків
Завідувач відділу: Оксана Франків
Відповідальний секретар: Іван Кофлик
Оглядач: Марія Татчин